Тема: Роберт Льюїс Стівенсон  «Балада про вересовий напій». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода - рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їх героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору

Мета: поглибити знання учнів про героїчну баладу, по­знайомивши їх з ідейно-художнім змістом твору Р.Л.Стівенсо­на «Вересовий мед»; показати мужність борців за незалежність рідної  країни проти іноземних загарбників; розкрити необхідність вибору між власним життям і спільною метою народу; удосконалювати навички виразного читання балад, текстологічного аналізу; розвивати логічне та асоціативне мислення, зв’язне мовлення; формувати  культуру відповіді: логічність,послідовність, емоційність; виховувати любов до рідного краю, почуття захоплення подвигом непримиренної боротьби з іноземними загарбника­ми.

Обладнання: портрет Р.Л.Стівенсона, аудіозапис народної англійської мелодії; завдання на картках,  маркери, кольорові олівці, аркуші паперу формату А3; матеріал текстового характеру: «Чим для старого пикта був вересів напій?» (див. конспект); ілюстрації до твору «Балада про вересовий напій».

Тип уроку: вивчення та первинне закріплення знань і способів діяльності.

Випереджальне завдання: підготувати повідомлення «Англійська балада», «Р.Л.Стівенсон. Життя і творчість»

ХІД УРОКУ

I.    Організація класу

II.   Перевірка домашнього завдання

Виразне читання напам'ять балад.

III.   Актуалізація опорних знань

Робота в групах за читацькою стратегією «Зіпсований телефон» (учні об’єднується в три групи, кожна з яких отримує індивідуальне завдання на картці. Учні  групи по черзі працюють з карткою.  Кожен учасник групи має право вписати лише одне пропущене слово. Останній учень в групі, який заповнював картку, презентує результат роботи групи.)

Методичний коментар. Читацька стратегія «Зіпсований телефон»   може бути використана як розминка на початку або в кінці уроку, що вносить елемент гри та створює позитивний емоційний стан. Дає можливість «включення» кожного учасника в хід подій. Допомагає висвітлити різні варіанти розвитку ситуації залежно від зміни умов

Завдання для першої групи.

Літературна балада – це жанр  …..-….  поезії, ….-….. або ….. змісту, який виник у …. столітті.

Виникнення літературних балад пов’язане з ….. …. творчістю. Їхні особливості: …. сюжет, елементи …., …. персонажі, багатий ….. світ героїв. Поети, що зробили неабиякий внесок у розвиток  жанру балади: Ф. Війон, …., Р. Бернс, …., В. Жуковський, ….., Л. Боровиковський, Т. Шевченко.

Завдання для другої групи

В основі сюжету цієї балади - розповідь про … мандрівку ….. із ….., яка помирає. Автор зображує  марення ….. хлопчика, який  баче  у лісі ….. короля. Провідна ідея балади – страх … перед ….. Автор використовує  цілий ряд символічних образів, таких як …., ….., ….. та ін.. Ця балада має назву « ….. …..», а написав її …….

Завдання для третьої групи

У цій баладі розповідається про події доби …… В основу  сюжету покладено випадок, описаний в книзі  …..  «Історичні нотатки про Францію». У баладі докладно зображено  ….. забави, де присутні …. і ….. Примха …. могла коштувати …. рицарю …... Цей твір примушує замислитись над ціною ….. кохання. Автор цієї балади …., а назва її «……».

Презентація  виконаних учнями завдань.

I.          Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

II.        Вивчення нового матеріалу

Звучить народна англійська мелодія

1 Слово вчителя

Сьогодні ми з вами вирушаємо до Англії XIX століття, а звідти завдяки уяві і творчому натхненню англійського письменника Р. Л. Стівенсона, - у сиву давнину англійської історії.

1.    Поглиблення знань учнів про англійську баладу

 Роз­повідь підготовленого учня

(В Англії балада почала широко використовуватися під час війни Червоної і Білої Троянди (XV ст.). Темою творів цього жанру стали феодальні чвари, трагічні конфлікти, криваві зло­чини. Та найбільш улюбленими залишались балади про Робін Гуда, в яких оспівувалась справедливість героя, його любов до простого народу. В них було багато гумору, бо прості люди завжди любили посміятися. Така широка популярність цього жанру змушувала багатьох поетів писати твори, за формою схожі до народних балад. Подібні наслідування стали широко розповсюджуватися в кінці XVIII - на початку XIX ст. Найбільш вдалими виявилися твори Семюела Колріджа, Роберта Бернса, Оскара Уайльда, Роберта Стівенсона. (Учні записують те­му уроку.)

Знайомство з деякими сторінками життя і твор­чості РЛ.Стівенсона.

Завдання для учнів класу: уважно прослухати повідомлення учнів (або учні переглядають запропоновану вчителем мультимедійну презентацію на тему «Р. Л.Стівенсон» ), заповнити анкету.

Запитання анкети (записані на дошці)

Роки життя:

Дата і місце народження:

Освіта:

Сфери діяльності:

Коло інтересів, захоплень:

Літературна діяльність:

Зв'язок поезії автора з фольклором Шотландії, Англії:

 

Повідомлення підготовлених учнів

Роберт Льюїс Стівенсон - один із найпопулярніших англійських письменників, а «Острів скарбів» - його найкра­щий пригодницький роман, яким уже понад століття зачиту­ються діти та юнацтво всього світу.

Стівенсон народився в Единбурзі, що в центрі Шотландії, у родині інженерів, кілька поколінь котрої були будівничими маяків. Хлопчик мріяв успадкувати фах своїх предків. Закінчивши школу, він поступив на інженерний факультет Единбурзького університету, закінчити який через слабке здо­ров'я йому не пощастило. З мрією довелося розпрощатися.

Натомість Стівенсон розпочав журналістську діяльність, писав рецензії, статті, робив огляди літератури до часописів і газет. Згодом він почав писати художню прозу.

Дуже часто Стівенсон поринає в минуле, змальовує роман­тичні пригоди і мандри своїх героїв, які наражаються на не­безпеку, виявляють героїзм і благородство, живуть яскравим і незвичайним життям. («Викрадений», «Чорна стріла» та ін.)

Любов до моря, яка наповнювала серця предків Стівенсо­на і виливалася в будівництві маяків, до кінця днів жила і в душі письменника. Останні роки свого життя він з родиною провів на теплих морях, подорожуючи і час від часу зупиняю­чись на екзотичних островах. Останнім із них був Самоа. Або­ригени цього острова називали його Тусітала.

Та письменник був відомий і як автор поетичних творів. Вони у Стівенсона тісно пов'язані з історією, народними ле­гендами і фольклором Шотландії та Англії.

Р. Стівенсона, палкого прибічника справедливості, глибоко непокоїли факти колонізаторського загарбання чужих земель. Так, в своїх останніх листах, що друкувалися в англійській га­зеті «Тайм», письменник критикував британських колонізаторів-визискувачів народу острова Самоа. Та найдужче хвилю­вала його доля батьківщини - маленької гірської Шотландії. Як відомо, країна ще в 1707 році втратила свою незалежність, свій парламент, навіть свою літературну мову. Офіційною мо­вою стала англійська, а народу залишились тільки старі пісні, казки, легенди. Одна із них і стала основою балади Р.Стівен­сона «Вересовий трунок». А розповідала вона про легендарний народ, який жив у Шотландії до приходу скоттів. Пикти, за пе­реказами, були дуже малі на зріст, але відважні і мужні.)

4.    Учні класу презентують заповнені анкети

5.    Читання балади «Вересовий трунок» в перекладі Євгена Крижевича (вчителем або заздалегідь підготовленим учнем)

1.  6. Робота над композиційною будовою твору (читацька стратегія «Сходинки»)

Учням пропонується переглянути ілюстрації до балади, дібрати цитати до кожної ілюстрації, розставити їх у хронологічній послідовності, визначити композиційні елементи.

Експозиція:

Із вересового квіту
Пикти* варили давно
Трунок, за мед солодший,
Міцніший, аніж вино.
Варили і випивали
Той чарівний напій
І в темрявих підземеллях
Долі раділи своїй.

Завʼязка:.

Та ось володар шотландський -
Жахались його вороги! -
Пішов на пиктів оружно,
Щоб знищить їх до ноги.
Він гнав їх, неначе ланей,
По вересових горбах,
Мчав по тілах спогорда.
Сіяв і смерть, і жах.
І знову настало літо,
Верес ізнов червонів,
Та трунок медовий варити
Вже більше ніхто не вмів.
В могилках, немов дитячих,
На кожній червоній горі,
Лежали під квітом червоним
Поснулі навік броварі.

Розвиток дії:

Їхав король шотландський
По вересовій землі;
Дзинчали завзято бджоли,
Курликали журавлі.
Та був можновладець похмурий,
Думу він думав свою:
"Владар вересового краю -
Чом з вересу трунку не п'ю?"

Раптом васал королівський
Натрапив на дивний схов:
В розколині між камінням
Двох броварів знайшов.
Витягли бідних пиктів
Миттю на білий світ -
Батька старого і сина,
Хлопця отрочих літ.

Кульмінація:

І хлопця скрутили міцно,
І дужий вояк розгойдав
Мале, мов дитяче, тіло,
І в буруни послав.
Крик бідолахи останній
Поглинули хвилі злі.
А батько стояв на кручі -
Останній пикт на землі.

Розвʼязка:

Владарю, казав я правду:
Від сина чекав біди.
Не вірив у мужність хлопця,
Який ще не мав бороди.
Мене ж не злякає тортура.
Смерть мені не страшна,
І вересового трунку
Зі мною помре таїна!

 

7.    Аналіз ідейно-художнього змісту балади

- Доведіть, що прочитаний твір - балада.

- Що є зачином балади? Який настрій створюють ці рядки?

- Чому вересове поле перетворилося на бойове?

- Яким чином автор підкреслює, що маленькі пикти загинули за Батьківщину?

-Що турбувало короля-завойовника після отримання ним здавалося б, незаперечної перемоги?

 -Яким автор змальовує останніх медоварів, що лишилися живими? Доберіть цитати з тексту.

- Чи свідчить фізична слабкість пиктів про неміч їх духу?

8. Дискусія

- Як ви розцінюєте вчинок старого батька? Чи варте життя його та сина таємниці виготовлення напою?

- Чим для старого пикта був верес?

Виберіть відповідь із запропонованих, обгрунтуйте її

Втіленням мирної праці пиктів.

Спогадом про криваве побоїще.

Символом рідної землі, культури загиблого народу, що не повинна дістатися ворогові.

-Чи можна вважати вчинок старого медовара подвигом?  Якщо так, то в ім'я чого цей подвиг?

9. Слово вчителя

Спробуємо пояснити назву балади. У ній (назві) не згадуються, здавалося б, головні герої - безстрашні пикти-медовари. Тож напою з вересу автор надає особливого значення. Що ж символізує вересів напій? ( Євген Крижевич на­зиває напій з вересу трунком, словом, що має спільний корінь з іншим - «отрута». Таке слововживання наштовхує на думку, що й справді таємниця виготовлення напою «отруїла» перемогу шотландського короля, звела її нанівець, адже зрештою моральні переваги на боці пикта.)