Тема: Генріх Гейне – німецький поет-романтик. «Книга пісень» – видатне явище німецького романтизму»

 

 Мета уроку:

 

 -          познайомити учнів з життям та творчістю Генріха Гейне; дати загальну характеристику «Книги пісень»; визначити особливості світосприйняття Гейне і місце його творчості Гейне в літературі німецького романтизму;

 

 -          розвивати навички роботи з біографічним матеріалом і навички аналізу поетичних творів;

 

 -          виховувати інтерес до літератури романтизму, активну життєву позицію.

 

 Тип уроку: комбінований урок.

 

 

 

 Хід уроку

 

 І.  Організаційний момент. Повідомлення теми та мети уроку

 

 ІІ.  Актуалізація опорних знань. Поняття про романтизм

 

  1. Історичні передумови виникнення романтизму.

 

 2. Особливості мистецтва романтизму:

 

 - основний конфлікт – конфлікт між ідеалом та дійсністю;

 

 - інтерес до внутрішнього життя людини;

 

 - романтичний герой: незвичайний герой у незвичайних обставинах;

 

 - природа у творах романтиків;

 

 - романтична іронія;

 

 - інтерес романтиків до фольклору.

 

 3. Представники романтизму.

 

  IІІ. Новий матеріал. Два типи романтизму   Романтизм.

 

 

 

Активний	Пасивний
Прогресивний Революційний Громадянський	Консервативний Реакційний Містико-релігійний
Людство ще не зазнало щасливого життя, його «золотий вік» попереду і за нього слід боротися	Найщасливіший період історії – середньовіччя, коли життя було простіше, здоровіше, ближче до природи
Настанова на активну життєву позицію, боротьбу за ідеал	Пошук ідеалу у минулому, у містичній, духовній, релігійній, мистецькій сфері, у звичаях диких та екзотичних народів
Дж. Г. Байрон, Т. Шевченко, К. Рилєєв, М. Лермонтов, А. Міцкевич	В. Жуковський,  Ф. Купер, Е. Т. А. Гофман, М. Гоголь

 

 

 

  Умовність такого поділу.

 

 Розбіжності в ідейно-творчих настановах: ідейне спрямування діаметрально протилежне, але у способах відтворення дійсності багато спільного.

 

 У творчості деяких письменників прогресивні і консервативні тенденції поєднуються (Гоголь, Гофман).

 

  Проблемне питання:

 

  До якого типу романтизму можна віднести творчість Г. Гейне?

 

 

 

 ІV. Життєвий шлях Г. Гейне (частина 1)

 

 - Народився в Дюссельдорфі 1797 року.

 

   ? - Історичні умови у Німеччині початку 19 ст.

 

 - Родина. Батько – торговець. Роль матері.

 

 - Гамбург. Соломон Гейне. (Підручник: 196)

 

 - Кохання до Амалії, Терези.

 

 - Навчання в університетах (Бонн, Геттінген, Берлін).

 

 - 1821 р. – перша збірка. Слава «сміливого поета». Шукає посади. За Гейне стежить поліція, йому загрожує в’язниця. Знайомиться з видатними людьми свого часу (Гегель, Тютчев).

 

 V. Збірка «Книга пісень» (1827 р.) Загальна характеристика

 

 (Підручник: 202).

 

 Вірші: 1816-1827 рр. Світова слава. Це не було механічним об’єднанням створених раніше циклів. Частину віршів поет вилучив, написав нові. Він так розмістив матеріал, що вийшов продуманий, побудований за чітким планом твір про трагедію закоханого юнака, якому дівчина не відповідає взаємністю.

 

 - Сама назва збірки нічого вам не нагадує? (Петрарка «Канцоньєре») (Підручник: 203).

 

 

 

 5 частин (215 віршів).

 

 Вірші, в основному були навіяні нерозділеним коханням поета до кузини Амалії, а згодом до її сестри Терези. Але у книзі ця історія виходить далеко за біографічні межі.

 

  «КП» часто називають романом у віршах: не тільки тому, що у ній зображений «роман» нерозділеного кохання, але й тому, що збірка в цілому – поетична історія духовних шукань героя-романтика, самотнього й невлаштованого як у коханні, так і у соціальному житті.

 

 Цей мотив можна побачити у вірші «Недавно в сні я бачив ліліпута...» (29-30) («Мне снился франтик...»)

 

 «Недавно в сні я бачив ліліпута...»  (29-30)

 

 Ліліпут, франтик – уособлює філістерський світ (можна пригадати крихітку Цахеса). 

 

 

 

 Цикл «Страждання юності».

 

 Поет живе у світі дивних сновидінь. Кожний вірш розділу — це опис тяжкого сну, видінь, що відвідують поета. Усні він бачить «її» — невірну кохану, втрачену назавжди. Буває на її весіллі з іншим.

 

 У «Юнацьких стражданнях» кохана зображена як романтична мрія, нестерпне чекання, химерне сновидіння. Як і властиво сну, “картини” розірвані, а їхній порядок сплутаний. Образ коханої, що з’являється поетові уві сні, сповнює його серце не щастям та радістю, а гострою тривогою і щемливим сумом. Він бачить її то на балу в сатани, то в образі чужої нареченої під вінцем. Своєю красою вона пориває його до пекла, мучить кокетуванням і зрадами. Даремно чекає поет на зустріч з коханою весь день. Нарешті митець залишає місто, щоб розірвати зачароване коло. Поету ненависне “порядне товариство”, де всі зневажають його.

 

 

 

 VІ.  Аналіз поезій

 

 1. Цикл «Ліричне інтермецо».

 

 Словникова робота.

 

 

 

Інтермецо – невелика музична п’єса, яку виконує оркестр між окремими номерами опери, а також самостійна музична п’єса.

 

 

 

 «Як в травні місяці сади...» (55).

 

 Перший вірш «Ліричного інтермецо» — зав’язка — говорить про те, що в «травні місяці» поет закохався й освідчився «їй» у коханні. Поет описує блаженний стан закоханості.

 

 Поезії з розділу “Ліричне інтермецо” витримані в м’яких ліричних тонах. Вони завжди привертали увагу композиторів – Р. Шумана, П.Чайковського та ін., бо тут багато музики, гармонії в самому вірші. Як справжня пісня мінорної тональності звучить, наприклад, вірш “Чому троянди, немов неживі...»

 

 

 

«Чому троянди немов неживі...» (Хрестоматія: 242).

 

 Запитання та завдання:

 

 1) Визначте тему (Нерозділене кохання).

 

 2) Який прийом застосовує автор у побудові? (Анафора (єдинопочаток). Риторичне повторення.

 

 3) Яку роль відіграють образи природи? (Відтворюють стан душі ліричного героя).

 

 У “Ліричному інтермецо” Гейне свої почуття виражає через образи природи – ніжної, лагідної, спокійної. Іноді символіка природи набуває драматичного характеру. Таким є символічний вірш про кедр, що росте на засніженій вершині. З південною пальмою зустрітися йому ніколи не вдасться.

 

 «Самотній кедр на стромині...» (65).

 

 «На севере диком...» Лермонтов намагається передати думку про самотність людського існування взагалі, а не тільки гіркоту нерозділеного кохання. (Картина Івана Шишкіна).

 

 Цикл “Знову на батьківщині”.

 

 Цикл “Знову на батьківщині” – та ж історія нещасливого кохання: поет розказує про пережиту ним недавно трагедію. За жанром цикл найближчий до “твору мандрів”. Поет подорожує, зустрічається з сім’єю своєї коханої, повертається в рідне місто, де пережив любовну драму, і в його душі оживають спогади про душевні муки. Минуле хвилює поета, але змушує швидко осмислити його, ніж пережити знову. Ліричний герой дивиться на минуле очима досвідченої людини. Юнацькі страждання близькі йому як спогад. До циклу включено відомий ліричний вірш, присвяченій казковій рейнській красуні Лорелеї. Мотив цей введений у німецьку романтичну поезію за зразком народних легенд К. Брентано і підхоплений багатьма поетами (Ейхендорф, Лебен, Зимрок). У Гейне, як і в попередників, Лорелея – втілення згубних чарів кохання. Але міф про неї для поета – лише “казка стара”. Вже у першій строфі постає сам поет з його смутком, він намагається збагнути незрозумілу йому причину такого настрою:

 

 

 

 «Не знаю, що стало зо мною...» (Хрестоматія: 242).

 

 - Як у вірші відобразилося захоплення Гейне фольклором? (Сюжет і стиль фольклорні. Манера народної пісні).

 

 

 

- У чому символічність образу? (Символ фатального кохання).

 

 Лорелея – одна зі скель на Рейні і «дух скелі» - сирена, яка приворожувала плавців, а потім призводила їх до загибелі.

 

 Розмова про Лорелею, прекрасну чарівницю, яка з’являлася на високій скелі над Рейном і своїм звабливим співом занапащала тих, хто плив по річці, розпочинається лише з другої строфи. Гейне, таким чином, переключив відомий мотив у глибинно ліричний план, у нього він стає метафорою, що передає душевний стан поета його відчуття, породжені казковим образом.

 

 

 

Нерозділене кохання – наскрізна тема книги. Схожість між ліричним героєм і автором очевидна. Обом їм тісно й задушно у цьому світі. Обоє прагнули б боротися, але відчувають неможливість, безнадійність. Залишається лише кохання, але у цьому світі любов – трагедія.

 

 «Кохає дівчину хлопець...» (66).

 

 Стара історія. Собі і всім жертвам нерозділеного кохання Гейне дає пораду: забути її і покохати іншу. Але якщо ситуація повторюється, тоді єдине, що залишається: посміятися над собою.

 

 

 

«Вперше може нещасливо...» (97).

 

 «Друже мій, ти закохавсь...» (94).

 

 «Коли розлучаються двоє...» (Хрестоматія: 243).

 

 «Вмирають люди, і роки...» (Хрестоматія: 244).

 

 «Хотів би я слово єдине...» (Хрестоматія: 245).

 

 «Вечірні промені ясні...» (Хрестоматія: 244).

 

 Цикл «Північне море».

 

  Дедалі більше віршів дістають знамениту гейнівську кінцівку: поет говорить про щось піднесене, романтичне, урочисте – і раптом опускає читача на землю, до тверезої буденної прози. Особливо часто такі кінцівки трапляються в останній частині «Північне море», вірші якої написані в особливій оригінальній манері – без рими, без певного ритму, рядками різної довжини, що створює враження рокоту морських хвиль. У вірші «Морський привид» поет розповідає про те, як він, їдучи кораблем, схилився над водою і побачив на морському дні прекрасне місто з вежами, церквами, широкими вулицями, де гуляють прекрасні дівчата. Бачить він і свою кохану, бліду й засмучену. Поет хоче кинутися до неї, але...

 

 

 

«Морська примара» (119-121).

 

 ...Такі художні прийому були свідомо спрямовані проти песимістичної, тужливої літератури романтизму.

 

 

 

VІІ.  Вирішення проблемного питання. Метод «прес»

 

 В «КП» є чимало віршів, у яких гостро критикується сучасна поетові дійсність – міщанство, аристократія, церква, реакційне мистецтво.

 

 Гейне не шукає жалю, він готовий дійти до останньої грані – продати душу дияволу, пожертвувати «вічним блаженством», йому не потрібен спокій ані на землі, ані в потойбічному світі. Ніде поет не бачить світлого начала. Навкруги безпробудна темрява. (Незадоволення дійсністю).

 

 Що протиставляє дійсності? (Кохання, світ фантазії, уяви. Але кохання – рокова сила, що стоїть над людьми).

 

 

 

 Об’єднавшись у дві групи, спробуйте виконати такі завдання.

 

 1. Доведіть, що творчість Генріха Гейне є яскравим прикладом романтизму у літературі.

 

 Творчість Генріха Гейне є  яскравим прикладом романтизму у літературі, тому що...

 

 ... основним конфліктом у віршах Гейне є протиріччя... (між ідеалом та дійсністю)

 

 ... ліричний герой Гейне втілює характерні риси романтичного героя, а саме: ... (неординарність, несхожість на обивателів (філістерів), знаходиться у гострому протистоянні з оточенням, суспільством...)

 

 ... важливу роль у віршах поета відіграє природа, наприклад:... («Чому троянди немов неживі...», «Самотній кедр на стромині...»)

 

 ... також у творчості Гейне наявні фольклорні мотиви, зокрема... («Чому троянди немов неживі...», «Не знаю, що стало зо мною...»)

 

 ... присутня у поезіях також романтична іронія:... («Кохає дівчину хлопець...», «Вперше може нещасливо...», «Друже мій, ти закохавсь...», «Морська примара»; іронічне сприйняття дійсності, а також самоіронія)

 

 

 

2. Так до якого типу романтизму можна віднести творчість Гейне?

 

 Варіанти аргументів:

 

 Активний: за активну громадянську позицію (викривання соціальної несправедливості, критику церкви, аристократії) поета переслідували на батьківщині; вітав Липневу революцію у Франції; вірив у невмирущість кохання; не намагається втекти від реального життя у світ фантастики, містики.

 

 Пасивний: не бачив шляхів подолання трагічної самотності людини, на шляху закоханого ще й соціальна нерівність, показував приреченість романтика у світі філістерів, фатальну сутність кохання; не бачив можливості втілення мрій, ідеалу у сучасній йому дійсності; не закликав до боротьби.

 

 

 

 VІІІ.  Життєвий шлях Г. Гейне (частина 2)

 

 

 

- 1830 р. – палко вітає Липневу революцію у Франції.

 

 - Наступного року покидає батьківщину, оселяється у Парижі.

 

 - Знайомиться з багатьма видатними людьми свого часу (Жорж Санд, Бальзак, Дюма, Шопен).

 

 - Одруження з Матильдою.

 

 - Хвороба. Останній вихід з дому. Останні 8 років. (Підручник: 213-214)

 

 

 

Основні твори: «Книга пісень», «Подорожні картини», «Німеччина. Зимова казка», «Сілезькі ткачі», «Романцеро».

 

 ІХ. Музичні інтерпретації творів Гейне

 

 Х. Підсумки

 

 

 

ХІ. Д/з. 1. Підготуватися до виразного читання напам’ять поезії «Не знаю, що стало зо мною...».

 

2. Опрацювати матеріал підручника: с. 202-213.